Міністр освіти розповіла      про     алгоритм    необхідних дій у випадках прояву булінгу в школах    

«Закон про булінг передбачає чіткі алгоритми дій», - Гриневич

Новий закон щодо протидії булінгу, що був ухвалений парламентом, передбачає чіткі алгоритми дій у випадку цькувань. Про це сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

«Цього року ми розпочали говорити про цю проблему відкрито, стартувала кампанія проти булінгу, проти цькування. І як ви бачите, це синхронно відобразилося на нормативній діяльності Верховної Ради України, і був прийнятий цей Закон. Я вважаю, що найперше з булінгом треба боротися через його попередження, але ті, хто здійснюють цькування, мають розуміти, що за цим слідує покарання», — зазначила міністр.

Вона також розповіла про алгоритм дій у випадку проявів булінгу у закладах освіти  після того, як закон набуде чинності.

1. Зокрема, якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.

Окрім цього, за словами міністра, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей, до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді, до Національної поліції або Центру надання безоплатної правової допомоги.

2. Якщо свідком булінгу став педагог або інший працівник школи, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
3. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу. Директор школи має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу. Надалі директор має скликати засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслити подальші дії.
4. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи.

5. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.